Кол-во книг: 87, статей - 128
Поиск по: статьям :: книгам


Тексты книг принадлежат их авторам и размещены для ознакомления

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 26      Главы: <   8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18. > 

     Харчова промисловість — одна з провідних структуроформуючих галузей не лише …

…агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарства України.

Питома вага цієї галузі в структурі виробництва пред­метів споживання сягає 52,8 %, у загальному обсязі промис­лової продукції— 16,3, а продукції агропромислового ком­плексу — 33,5 %. Продовольчі товари становлять 68,1 % за­гального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63 % загального обсягу роздрібного това­рообороту та 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країни.

Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятли­вий природний, людський, геополітичний і ресурсний по­тенціал для розвитку харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках. Уже 2000 року в світовому територіальному поділі праці щодо вироб­ництва основних харчових продуктів у розрахунку на душу населення Україна посідала провідні місця: перше по ви­робництву на душу населення цукру, картоплі, яєць; друге -молока, овочевих та баштанних культур, четверте — зерна та риби; п'яте — по виробництву м'яса.

Останнім часом розвиток харчової промисловості в Ук­раїні характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці, скорочен­ням обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішньо­го й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшен­ням обсягів надходження до бюджету та валютних надход­жень у країну від експортних операцій галузі тощо.

Унаслідок структурної пе­ребудови в агропромис­ловому комплексі колишнє об'єднання "Укрм'ясомолтехпром" йде шляхом реформування окремих    ремонтно-механічних підприємств на підприємницький лад, задовольняючи технічні потре­би споживачів України.

Існуючі технологічні Процеси виробництва харчових продуктів не можуть обійтися без використання розгалуженої системи технологічних трубопроводів   з   відповідною запірною та регулювальною арматурою. Враховуючи специфіку вироб­ництва харчової галузі, нержавіюча арматура (крани прохідні й Трихо­дові, запірні ручні клапани, з'єдну­вальні   елементи   тощо)   має відповідати умовам санітарних норм та правил виготовлення й експлуа­тації. Раніше ці вироби на території України серійно не випускали, а при реконструкції, розширенні та мо­дернізації підприємства використо­вували здебільшого імпортну техно­логічну арматуру.

1990  року фахівці об'єднання "Укрм'ясомолтехпром", вивчивший найдосконаліші конструкції, що над­ходили переважно з Югославії, укла­ли з югославською фірмою "Про­грес інжиніринг" угоду щодо ство­рення    у   Києві    Спільного Підприємства "Сигма-Київ". Заснов­никами від української сторони ста­ли об'єднання "Укрм'ясомолтех­пром" та Нікопольський південнотрубний завод, останній як основний постачальник сировини для виробництва арматури.

Для організації виробництва вказаної арматури організували два ви­робничі центри в Києві та Дніпропе­тровську загальною площею майже З тисячі квадратних метрів, придба­ли сучасне металообробне устаткування. Разом з югославськими фахівцями поступово ,відпрацьовували за конструкторською-документацією югославської фірми "Прогрес інжиніринг" технологічні процеси, які могли б забеспечити якість готових виробі рівні кращих світових технологій.

Таким чином, із серпня 1991 року СП "Сигма-Київ" почало вироблябляти нержавіючу арматуру відповідної до стандартів СІМ (Німеччина) та ЗМЗ (Швеція). До речі, виробнича  потужність цього підприємства дає змогу задовольните потребу галу­зей агропромислового комплексу України та здійснити постійні по­ставки закордон до 20 відсотків від загальних обсягів виробництва.

Основною номенклатурою цього підприємства передбачається виготовлення такого обладнання:

крани прохідні та триходові з регульованим секторним тефлоновим (фторопластовим), затвором   з розмірами умовного проходу — Ду 25, 35, 50; 55, визначені для пере­криття, регулювання та розподілен­ня потокорідини в технологічних трубопроводах і обладнанні. На відміну від кранів інших конструкцій , вони забезпечують повну сте­рильність продукту, виключають його втрати при переробці. Надійні та довговічні в експлуатації клапани ручні запірні, їх виготовляють Ду 35, 50, і5, 80;

різьбові трубні - з'єднання (муф­ти), виготойляють Ду 25, 35, 50, 65, 80. До комплекту входять ніпель, різьбовий штуцер, гайка накидна та ущільнювальне кільце.

Ціни на вказані вироби договірні/,

Монтаж та демонтаж арматури на трубопроводах — за допомогою закручування (відкручування), з'єд­нувальних гайок спвціайьмим клю­чем.           

Вироби  виготовляють з нержавіючих марок сталі 08Х18Н ЮТ — 12Х10, які мають антикорозійні та зносостійкі властивості й дозволені Міністерством охорони здоров'я України до контактів з харчовими продуктами.

Обладнання — довговічне на­дійне в експлуатації дає змогу уникнути втрат продуктів при переробці, відповідає усім вимогам технологічних режимів, гігієни та стерильності.

Зокрема, арматуру використовують у гф(іфлогічних процесах з тиском до 0,6 МПа (6 бар) і температурою робочого середовища до 95°С постійно і до 120°С на короткочасне (до ЗО хвилин). 

Крім серійного, підприємство виготовляе на замовлення спеціальні вироби різних розмірів, що беруті участь у технологічних процесах. Це наприклад, вентилі для отримання проб продукту, оглядові вікна, вентилі-покажчмки рівня, кулі для миття місткостей, проточні сита, перехідники, з'єднувальні хомути трубопроводів, відводи тощо.

Така арматура знайшла широке застосування на багатьох підприємствах харчової, хімічної та фарма­цевтичної промисловості, її успішне використовують на Київському АТ "Росинка", Чернігівському пивзаводі "Десна",  підприємствах агропро-мисловогокомплексу при виготов' Денні джеро-горілчаних виробів, ви-,на» пива, безалкогольних напоїв соків, молока, медпрепаратів тощо.

На замовлення споживачів під­приємство надає консультації, про­ектні, монтажні та інші технічні абс технологічні послуги, враховуючі розробку комплектних технологічних проектів та "ноу-хау".

При виготовленні арматури діє гнучка система знижок і посередницьких послуг. Можливе укладанню довгострокових договорів, поетапн поставки й бартерні операції.

 

За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними показниками й розвитком інфраструктури харчова про­мисловість України значно відстає від економічно розвинених країн, особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції.

Незважаючи на винятково сприятливі грунтово-кліматичні умови, насе­лення ще не повністю забезпечене високоякісними продовольчими товара­ми. Останнім часом Україна втрачає зовнішні ринки збуту продовольчих то­варів, а внутрішній заповнений зарубіжними продуктами (нерідко низької якості), тимчасом як для їх виробництва є всі необхідні сировинні ресурси й виробничі потужності.

Загальна економічна криза, значний спад виробництва сільськогоспо­дарської продукції, заборгованість по заробітній платі та пенсіях, бартери-зація економічних відносин, нестача фінансових і матеріальних ресурсів, їх подорожчання негативно впливають на результати роботи підприємств харчової промисловості. Зокрема, торік в Україні харчової продукції вироб­лено на 14,6 % менше, ніж попереднього року. Обсяги виробництва ско­ротилися в усіх областях, крім Сумської. Значно зменшилося виробництво цукру, олії, маргаринової продукції, хліба, хлібобулочних і макаронних ви­робів, борошна, крупів, а також продуктів для дитячого харчування. Внаслідок цього зменшилося споживання основних харчових продуктів в розрахунку на душу населення.

Зменшується виробництво м’ясної і молочної продукції. Торік виробництво продукції з незбираного молока порівня­но з 1996 роком скоротилося на 31,8 %, масла тваринного на 29,8, м’яса й субпродуктів І категорії — на 29,5, сирів жирних — на 21,4 %. Це пояснюється зменшенням по­голів’я худоби і птиці не лише в суспільному, а й у приватному секторі (за винятком поголів’я корів).

Аналіз такого спаду виробництва свідчить, що на 60 % він спричинений скороченням обсягів переробки сільськогосподарської сировини.

Лише 20% худоби, птиці й

молока, вироблених у всіх категоріях господарств, надійшло на промислову переробку, решту ре­алізовано без поперед­ньої обробки на ринках, комерційним структурам або перероблено в цехах, які не забезпечують ком­плексного використання сировини та високої якості продукції. Потужності м’я­со- та молокопереробних підприємств використано лише на 18—20 %, що не­гативно вплинуло на собі­вартість та ціни.

На 23% порівняно з 1996 роком зменшилися поставки цукрових буряків. Впродовж останніх років знижується виробництво цукру. Торік його вироблено лише 2 мільйони тонн (у 1990 році — 5,4 мільйона тонн). Усе це зумовлено скороченнямченням посівних площ, зниженням врожайності буряків та їх цукристості, а також відсутністю єдиної державної політики щодо розвитку галузі.

Важливий напрямок виходу цукрової галузі з кризи — вирішення питання кредитування та створення умов для її Іефективного функціонування. Виникає потреба в законодавчому врегулюванню врегулюванні всіх цих проблем, прийнятті  Закону “Про регулювання виробництва й реалізації цукру”.

Складні часи переживає і олійножирова галузь, на підприємтва  якої надійшло лише 25% насіння соняшнику поточного врожаю, решту вивезено за межі держави. цього року може повторитися ситуація, коли через дефіцит сировини всі олійні заводи достроково припинять роботу, а ціни на олію різко зростуть, що призведе до збільшення експорту цієї продукції. Слід зазначити, що при вивезенні сировини замість продукції держава втрачає значні кошти. Переробка 1 тонни насіння соняшнику на олію забезпечує на 100 грн. Прибуток більший, ніж експорт такої кількості насіння. Рафінування і розфасування олії — це ще додат­ково 320 грн. Від переробки насіння соняшнику прибуток втричі більший, ніж від його продажу за кордон. Отже, від експорту 1,3 млн. тонн насіння держава втратила 35 млн. грн. і понад 570 тис. тонн цінних кормів для тварин­ництва.

Для використання цих резервів необхідно вжити термінових заходів щодо тарифного й нетарифного регу­лювання експорту насіння соняшнику.

На скорочення виробництва харчових продуктів впли­нуло звуження внутрішнього ринку продовольства через низьку купівельну спроможність населення, а також втрата зовнішніх ринків. На роботі підприємств негативно позна­чається імпорт продукції з консервантами, що подовжує термін її зберігання. Тим часом з торговельної мережі витісняється якісна вітчизняна продукція.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 26      Главы: <   8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18. > 

Поиск по: статьям :: книгам
  Rambler's Top100
 
© 2013 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт. | Статьи партнёров