Необхідність
існування антимонопольного законодавства
На малюнку 6 показані витрати суспільства, пов’язані з монопольним
обмеженням випуску. Довгострокові витрати, як середні, так і граничні
постійні і дорівнюють LMC для довільних обсягів випуску, що виробляється
фірмами і галуззю в цілому. Таким чином в галузі є постійна віддача від
масштабу. В умовах досконалої конкуренції стан рівноваги в галуззі досягнувся
би в точці В, у якій крива пропозиції LMC перетинається з кривою попиту D. Але
в умовах монополії випуск обмежений рівнем, при якому MR=LMC. Звідси: обсяг
монопольного випуску становить Qm, а монопольна ціна дорівнює Рм, що є вище її
конкурентного значення Рс. Обмеження випуску означає, що цінність додаткової
одиниці якогось блага для споживача перевищує величину суспільних витрат її
виробництва. Величина суспільних витрат, пов’язана з обмеженням випуску,
вимірюється площею трикутника АВС і є сумою різниць між цінністю і граничними
витратами виробництва кожної одиниці продукції, яка була би виготовлена в
умовах конкуренції, а не в умовах монополії. Малюнок 6 зображає ситуацію, при
якій конкуренція одночасно і можлива і бажана, оскільки тут має місце постійна
віддача від масштабу. Так як деякі фірми в галузі мають ті ж горизонтальні
криві довгострокових витрат (LAC), що й великі фірми, вони не піддаються ризику
бути викинутими з ринку своїми великими суперниками, витрати багаточисельних
мілких виробництв не будуть перевищувати витрат монополії. При наявності
багатьох мілких продавців, кожен з яких приймає ціну як незмінну, ціна під
впливом конкуренції буде зменшуватись до значення Рс. Жодна з форм державного
регулювання не може дати кращого результату.
Антитрестівська
політика ідеально являє собою спроби захистити і посилити конкуренцію шляхом
створення перешкод для виникнення, використання чи захисту монопольної влади.