Кол-во книг: 87, статей - 128
Поиск по: статьям :: книгам


Тексты книг принадлежат их авторам и размещены для ознакомления

«к разделу        1.  2.  3.  4.  5.

1.Географічне положення Сан-Марино.

 

Сан-Марино – держава в Європі, яка знаходиться на Апенінському півострові, та є анклавом на території Італії. Це одна з наймешних держав світу, яка в розмірах поступається лише Ватикану і Монако.Територія Сан-Марино гориста, саме тут місце Тосканських Апенін. Столиця держави – Сан-Марино.Найвища точка країни – височина Титано (749 м). Клімат Сан-Марино субтропічний середземноморський. В рік тут буває 800-900мм опадів. Переважно на території республіки дубові ліси, хащі макі. Загальна площа країни – 60,6 кв. км., що є повністю сушею, тобто країна не мітить ні рік, ні озер.

Сан-Марино – це адміністративно-територіальна одиниця, республіка в складі 9 муніципалітетів. Главами державами є два регент-капітани, що вибираються Великою і Загальною Радами на 6-місячний термін.

 Населення Сан-Марино складає 26 937 мешканців (2000 рік). Густота   - 377 мешканців на кв.км. Середньорічний приріст населення – 0,22%. Етнічний склад населення Сан-Марино складається з сан-маринців та італійців. Сан-маринці складають близько 80% всього населення, решта – люди італійської національності. Більшість населення – це негромадяни, переважно італійці. Більше, ніж 20 тисяч сан-маринців проживає за кордоном. З них основна частина – в Італії, проте немалий процент складають громадяни в таких державах як США, Франція, Аргентина. Майже всі громадяни Сан-Марино – католики. Найбільш розповсюджения діалект визначається як кельтсько-гальський, близький до ломбардського і романського діалектів.

Переважна кількість населення республіки Сан-Марино проживає у містах  (91%). Головною причиною цього є великі урбанізації, спочатку 1980, а потім 1998 років.

Державною мовою країни є італійська. Грошова одиниця – італійська ліра.

 

2. Історична характеристика.

 

Історія Сан-Марино бере свій початок з 4 ст. до н.е., коли Святий Марино із групою християн сховався в цій місцевості, щоб уникнути переслідувань. До 12 століття Сан-Марино стало комуною, яка управлялась консулами у відповідності з їх постановами. В 15 столітті республікою правила Велика Рада, що складалася з 60 чоловіе з Аренго. В 16 столітті Сан-Марино відбивалося від нападів сусідів і навіть пережило період окупації військами Цезаре Борджіа. В цей час країна переживала своє найвище піднесення як держава. В 18 столітті правлення олігархів та спроби приєднання до Папської області призвели до поступового зниження впливу і значення республіки в Італії. Коли Наполеон вірвався в Італію, він з повагою віднісся до суверенітету найстародавнішої республіки Європи і навіть запропонував розширити її територію. Він направив на гору Титано свого посла, доручивши йому висловити сан-маринцям своє дружнє ставлення. Таке  високе  визнання  традицій  свободи  і  незалежності  раніше  наколи  не  було адресоване республіці Сан-Марино. Теплі відносини з Францією збереглися і в подальшому 1805 році.

Бонапарт зустрів зі всіма почестями Антоніо Онофрі, посла республіки, який

«к разделу         1.  2.  3.  4.  5.

Поиск по: статьям :: книгам
  Rambler's Top100
 
© 2013 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт. | Статьи партнёров